МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Кафедра управління персоналом та економіки праці Соціологічне дослідженняз дисципліни «Соціологія праці» на тему: «Трудова мобільність» Програма соціологічного дослідження Методологічний розділ Методичний розділ Організаційно-технічний розділ 1. Методологічний розділ Гіпотези соціологічного дослідження 1.Трудова мобільність в межах регіонального ринку праці детермінована як загальними, так і специфічними соціально-економічними чинниками, що є умовою вільного переміщення працівників. 2. Можна припустити, що в умовах перехідного періоду виникають нові форми мобільності, пов’язані з переходом від роботи за наймом до підприємницької діяльності; перетіканням зайнятих зі сфери офіційної у сферу неофіційної економіки і навпаки; зростанням самозайнятості населення у домашньому та підсобному господарствах; пошуком другої та третьої роботи (додаткова зайнятість). 3. Значною стає “прихована” мобільність, а також залишається високою потенційна мобільність населення поряд з низькою реальною. Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є працездатне населення України. Вибір об’єкту зумовлений одним із завдань дослідження - проаналізувати регіональні особливості ринків праці на основі соціологічного дослідження трудової мобільності. Предметом дослідження є трудова мобільність в умовах регіонального ринку праці, виявлення сучасних типів мобільної поведінки, аналіз зовнішньої і внутрішньої, співвідношення реальної та потенційної трудової мобільності, виявлення рівня “прихованої” мобільності на ринку праці, оптимізація управління цим процесом. Інформаційна база дослідження: статистичні дані плинності кадрів, рівня їхньої трудової мобільності; визначення сфер діяльності, в яких найбільшою мірою проявляється соціальна рухливість працівників; динаміка кількості робіт, які змінювали працівники протягом певного періоду трудової діяльності (за місяць, квартал, рік); дані щодо підвищення рівня трудової мобільності працівників під впливом науково-технічних нововведень; дані щодо рівня забезпечення народного господарства робочою силою; дані щодо реальної трудової мобільності та резервів потенційної мобільності на підприємствах; тенденції зростання трудової мобільності в економічних сферах; визначення рівня залежності трудової кар’єри від трудової мобільності працівників. Завдання соціологічного дослідження: вивчення загальних і специфічних соціально-економічних, соціально-демографічних та інших факторів, що мають вплив на трудову мобільність; ставлення різних груп населення до трудової мобільності, зумовлене їх потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями, рівнем домагань, життєвою, професійною стратегією тощо; вивчення соціально-психологічних механізмів індивідуальної мобільної поведінки людей (різний ступінь психологічної готовності окремих груп працівників до ринкових відносин та різний ступінь їх адаптації до ринкових перетворень). Трудову мобільність необхідно розглядати як необхідний атрибут ринкових відносин, як процес, що тісно пов’язаний зі свободою вибору місць трудової діяльності (множинність пропозицій робочих місць, конкуренція працедавців за одержання якісної робочої сили), під час якого відтворюється трудовий потенціал, формуються умови для вільного розвитку особи. Ринкова економіка є своєрідним стимулятором мобільності, бо, з одного боку, він спрямовує кваліфікованих працівників на пошук місць кращого застосування своєї праці, здібностей на робочих місцях з високим творчим змістом і оплатою праці, а з другого - значна частка працездатного населення, яка вивільняється з виробництва і тимчасово не має роботи, мусить проходити професійну перепідготовку. Розширення свободи працівників у виборі і зміні місця праці знаходить вираз у суттєвих відхиленнях фактичних напрямків трудової мобільності від тих, які бажані для суспільства (наприклад, продовжується перерозпо...